Валерій Валент
| Аврелій Валерій Валент | |
|---|---|
 | |
| Імператор (не визнаний на заході) | |
| Правління | кінець 316 — 1 березня 317 (спільно з Ліцинієм) |
| Попередник | Ліциній та Костянтин Великий |
| Наступник | Ліциній та Костянтин Великий |
| Біографічні дані | |
| Народження | 3 століття |
| Смерть | після 1 березня 317 |
| Династія | тетрархія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Аврелій Валерій Валент (лат. Aurelius Valerius Valens; помер 317), іноді Валент I — римський імператор, що правив разом з Ліцинієм з кінця 316 року до 1 березня 317 року. Його влада була не визнана на заході Імперії, де правив Костянтин. Після укладання мирної угоди між Ліцинієм та Костянтином Валерія Валента було страчено.
Єдине, що відомо про Валерія Валента до його приходу до влади — він був командувачем на кордоні (лат. dux limitanis) в Дакії, яка тоді контролювалася Ліцинієм[1]. Після того, як під час першої своєї війни з Костянтином I Ліциній зазнав нищівної поразки у битві при Цибалах, що сталася в Панноніі 8 жовтня 316 року[2] (за іншими даними — 314 р.[3]), він утік до Адріанополя, де за допомогою Валента зібрав нове військо. Там на початку грудня 316 року Ліциній надав Валенту титул августа — ймовірно, задля того, щоб зберегти його лояльність[4]. Згодом Ліциній зробить так само, під час другої війни з Костянтином призначивши собі в співправителі Мартиніана. Хоча багато джерел називають Валента цезарем, проте на його монетах він позначається як август[5].
Ситуацію змінила поразка Ліцинія у битві при Мардії наприкінці 316 — початку 317 років. Ліциній був змушений визнати Костянтина старшим августом й усунути Валента. Візантійський історик Петро Патрикій так описує реакцію Костянтина на прибуття посла Ліцинія Местріана:
«Цар усім рухом особи і всього тіла виявляючи великий гнів і ледь бувши в змозі говорити, вимовив: "Не так ми досі поступали і не для того від океану до цього місця дійшли, б'ючись і перемагаючи, щоб не хотіти мати товаришем у правлінні свого зятя [тобто Ліцинія] за його лиходійства і тим відмовлятися і від родини, а разом з ним взяти підлого раба [тобто Валента] в учасники царської влади". Потім він сказав Местріану, щоб той припинив цю розмову і говорив про інше, якщо хоче про щось попросити. Вирішено було Валента відлучити від царства».
Мирний договір був укладений у Сердиці 1 березня 317 року. Невідомо, чи це входило до умов договору, але згодом Ліциній стратив Валента[6].
- ↑ Jones A.H.M., Martindale J.R., Morris J., The Prosopography of the Later Roman Empire, Cambridge University Press, 1971, p.1119.
- ↑ Щодо дати битви при Цібалаї див.: Potter, David S. The Roman Empire at Bay AD 180—395, Routledge, 2004. P. 378; Odahl, Charles M. Constantine and the Christian Empire, Routledge, 2004. P. 164; Treadgold W., A History of the Byzantine State and Society, Stanford University Press 1997. P.34; Christensen A.S., Baerentzen L., Lactantius the Historian, Museum Tusculanum Press, 1980. P.23.
- ↑ Див.: Jones, Arnold, H. M. Constantine and the Conversion of Europe. The English University Press, 1949. P. 127; MacMullen R. Constantine. Routledge, 1987. P.67.
- ↑ Jones A.H.M. Constantine p.127
- ↑ Lieu, Samuel N. C., Montserrat Dominic. From Constantine to Julian: A Source History. Routledge, 1996; A Dictionary of Roman Coins. London, 1889. [Архівовано 15 травня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ ВАЛЕНТ I (316 — 317). ancientrome.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 1 квітня 2010.
- n Біографія Валерія Валента в De Imperatoribus Romanis [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)